Діти - за мир в Україні!
Поки волонтери-активісти збирають кошти на амуніцію для військових і пакують теплі речі, маленькі мешканці Іваньківської громади передають бійцям листи та патріотичні малюнки. Аби підняти військовим бойовий дух, діти пишуть щирі та зворушливі слова, про те, що ми всі віримо у краще, що хвилюємось і вболіваємо, аби вони могли повернутися чимскоріш додому цілими і неушкодженими. В кожному листі прохання: «Поверніться живими!».
«Привіт наш Захисник! Я, Настя, мені 5 років. Я з с. Чорна Кам`янка. Дякую тобі, що захищаєш Україну. Повертайся живим і здоровим. Ти найкращий».
« Бажаємо вам, щоб ви перемогли війну! Повертайтесь живими! Дякую, що ви захищаєте нас!», – це від Діми з с. Іваньки.
Також у листах часто можна зустріти патріотичні гасла: «Слава Україні! Героям слава!». Маленькі патріоти часто малюють українську символіку. Найчастіше – солдатів з українськими прапорами, тризуб, багато квітів і сонечко – саме так у дитячій уяві має виглядати мир.
У своїх малюнках діти намагаються передати, яка квітуча та прекрасна наша Україна, як ми всі її любимо. Вони хочуть миру. Усі листи зворушливі, пройняті любов’ю та турботою, гордістю та вдячністю за подвиги українських солдатів».
Волонтери, які й передають листи військовим, кажуть, що матеріальна допомога – це, звісно, дуже добре, але листи – зовсім інша історія. За їхніми словами, ніщо так не піднімає дух бійцям, як послання від малих патріотів. Коли на передовій вояки побачили пачку розмальованого паперу, то підійшли усі. Хлопці брали малюнки, дуже уважно розглядали їх, а потім обережно ховали до кишень. Самі ж військові кажуть, що для них ці листи дуже дорогі, бо діти завжди говорять правду. Для солдата, який майже постійно перебуває на межі життя й смерті, вкрай важливо бачити цю правду, лист, який ніби передає дитяче тепло. Воно зігріває, адже багато солдатів мають своїх дітей, пригадують своїх рідних. А діти і пишуть абсолютно конкретно: ми за вас молимося, віримо, що ви повернетеся додому. Ця щирість додатково змушує жити й боротися. Такий солдат усвідомлює себе ангелом-охоронцем, він точно знає – його люблять, чекають.Такі листи читаються зі сльозами на очах, міцні дорослі чоловіки іноді не стримують емоцій. Ці «звісточки з мирного життя» вони носять з собою, мов обереги, – хто в нагрудній кишені, ближче до серця, а хто й під каскою. Також солдати прикріпляють дитячі малюночки на лобове скло в автівках, на танках, навіть поруч із кулеметом – під час бою кулеметник краєм ока бачить лист і пам’ятає про дитину.
Головне для солдата – знати, що вдома все добре, тоді воювати легше.
…Україна воює. І те, що наші діти у своїх малюнках, які стосуються війни, самої війни не малюють, означає лише одне – Україна переможе, адже воює за мирне майбутнє.
.